1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шушукання

Шушу́кання, -ння, -нню, в -нні

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шушукання — див. звучання; розмова Словник синонімів Вусика
  2. шушукання — ШУШУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шушу́кати і звуки, утворювані цією дією. На печі в кухні чулося шушукання (Панас Мирний); – Не встигнеш появитись десь у санаторії, за тобою вслід шушукання, на літературні виступи і зустрічі тебе тягнуть... Словник української мови у 20 томах
  3. шушукання — шушу́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шушукання — -я, с., розм. Дія за знач. шушукати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шушукання — ШУШУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шушу́кати і звуки, утворювані цією дією. На печі в кухні чулося шушукання (Мирний, III, 1954, 208); — Не встигнеш появитись десь у санаторії, за тобою вслід шушукання... Словник української мови в 11 томах
  6. шушукання — Шушу́кання, -ня с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154. Словник української мови Грінченка