щодуху

Щоду́ху, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щодуху — пр., що є <�було> духу, якнайшвидше, (з усієї сили) ЩОСИЛИ, чимдуж, щомога, (гукати) якнайголосніше, на всі заставки Словник синонімів Караванського
  2. щодуху — див. дуже; швидко Словник синонімів Вусика
  3. щодуху — [шчоудуху] присл. Орфоепічний словник української мови
  4. щодуху — ЩОДУ́ХУ, присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (М. Коцюбинський); Кінь скаче вчвал.., щодуху (Леся Українка); Після уроків я щодуху побіг додому (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. щодуху — щоду́ху прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. щодуху — присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. || Скільки є сили, з усієї сили. || Дуже голосно, гучно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щодуху — ЩОДУ́ХУ, присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб., І, 1955, 256); Кінь скаче вчвал .., щодуху (Л. Укр., І, 1951, 313); Після уроків я щодуху побіг додому (Сміл. Словник української мови в 11 томах