щодуху
щоду́ху
присл.
З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно.
|| Скільки є сили, з усієї сили.
|| Дуже голосно, гучно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щодуху — пр., що є <�було> духу, якнайшвидше, (з усієї сили) ЩОСИЛИ, чимдуж, щомога, (гукати) якнайголосніше, на всі заставки Словник синонімів Караванського
- щодуху — див. дуже; швидко Словник синонімів Вусика
- щодуху — [шчоудуху] присл. Орфоепічний словник української мови
- щодуху — ЩОДУ́ХУ, присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (М. Коцюбинський); Кінь скаче вчвал.., щодуху (Леся Українка); Після уроків я щодуху побіг додому (Л. Словник української мови у 20 томах
- щодуху — щоду́ху прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- щодуху — Щоду́ху, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щодуху — ЩОДУ́ХУ, присл. З найбільшою швидкістю; якнайшвидше, поспішно. Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб., І, 1955, 256); Кінь скаче вчвал .., щодуху (Л. Укр., І, 1951, 313); Після уроків я щодуху побіг додому (Сміл. Словник української мови в 11 томах