1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

щуря

Щуря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; -ря́та, -ря́т

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуря — ЩУРЯ́¹, ря́ти, с. Маля щура (див. щур¹). ЩУРЯ́², ря́ти, с. Пташа щура (див. щур²). Словник української мови у 20 томах
  2. щуря — щуря́ 1 іменник середнього роду, істота маля пацюка щуря́ 2 іменник середнього роду, істота пташа Орфографічний словник української мови
  3. щуря — I -яти, с. Маля щура (див. щур I). II -яти, с. Пташа щура (див. щур II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щуря — ЩУРЯ́¹, я́ти, с. Маля щура ( див. щур¹). ЩУРЯ́², я́ти, с. Пташа щура ( див. щур²). Словник української мови в 11 томах
  5. щуря — Щуря, -ряти с. Птенецъ стрижа. Ой на дворі вутята.... а на хаті щурята. Ив. 79. Словник української мови Грінченка