щуря

ЩУРЯ́¹, ря́ти, с.

Маля щура (див. щур¹).

ЩУРЯ́², ря́ти, с.

Пташа щура (див. щур²).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуря — щуря́ 1 іменник середнього роду, істота маля пацюка щуря́ 2 іменник середнього роду, істота пташа Орфографічний словник української мови
  2. щуря — I -яти, с. Маля щура (див. щур I). II -яти, с. Пташа щура (див. щур II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щуря — Щуря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; -ря́та, -ря́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щуря — ЩУРЯ́¹, я́ти, с. Маля щура ( див. щур¹). ЩУРЯ́², я́ти, с. Пташа щура ( див. щур²). Словник української мови в 11 томах
  5. щуря — Щуря, -ряти с. Птенецъ стрижа. Ой на дворі вутята.... а на хаті щурята. Ив. 79. Словник української мови Грінченка