1. Орфографічний словник української мови

щуря

щуря́ 1

іменник середнього роду, істота

маля пацюка

щуря́ 2

іменник середнього роду, істота

пташа

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуря — ЩУРЯ́¹, ря́ти, с. Маля щура (див. щур¹). ЩУРЯ́², ря́ти, с. Пташа щура (див. щур²). Словник української мови у 20 томах
  2. щуря — I -яти, с. Маля щура (див. щур I). II -яти, с. Пташа щура (див. щур II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щуря — Щуря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; -ря́та, -ря́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щуря — ЩУРЯ́¹, я́ти, с. Маля щура ( див. щур¹). ЩУРЯ́², я́ти, с. Пташа щура ( див. щур²). Словник української мови в 11 томах
  5. щуря — Щуря, -ряти с. Птенецъ стрижа. Ой на дворі вутята.... а на хаті щурята. Ив. 79. Словник української мови Грінченка