1. Орфографічний словник української мови

щуролов

щуроло́в 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

щуроло́в 2

іменник чоловічого роду, істота

собака

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуролов — ЩУРОЛО́В, а, ч. 1. Той, хто ловить щурів (див. щур¹) і знищує їх. 2. Собака особливої породи, яка знищує щурів. Словник української мови у 20 томах
  2. щуролов — -а, ч. 1》 Той, хто ловить щурів (див. щур I) і знищує їх. 2》 Собака особливої породи, яка знищує щурів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щуролов — ЩУРОЛО́В, а, ч. 1. Той, хто ловить щурів ( див. щур¹) і знищує їх. 2. Собака особливої породи, яка знищує щурів. Словник української мови в 11 томах