1. Словник української мови у 20 томах

щуролов

ЩУРОЛО́В, а, ч.

1. Той, хто ловить щурів (див. щур¹) і знищує їх.

2. Собака особливої породи, яка знищує щурів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуролов — щуроло́в 1 іменник чоловічого роду, істота про людину щуроло́в 2 іменник чоловічого роду, істота собака Орфографічний словник української мови
  2. щуролов — -а, ч. 1》 Той, хто ловить щурів (див. щур I) і знищує їх. 2》 Собака особливої породи, яка знищує щурів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щуролов — ЩУРОЛО́В, а, ч. 1. Той, хто ловить щурів ( див. щур¹) і знищує їх. 2. Собака особливої породи, яка знищує щурів. Словник української мови в 11 томах