яблуко

Я́блуко, -ка, -ку, на я́блуці, по я́блуку; я́блука, я́блук. Дво́є я́блук; три я́блука і три я́блуці

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яблуко — П. кулясте <�сферичне> тіло, (очне) сфера, куля, жм. банька, яблучко, ід. ЯБЛУКО НЕЗГОДИ, кістка незгоди, ім. ЯБЛУНЯ, яблунька, зб. яблуння Словник синонімів Караванського
  2. яблуко — -а, с. 1》 Плід яблуні (перев. кулястої форми). Яблуко розбрату перен. — предмет суперечок, причина ворогування. 2》 Предмет або плід, що має кулясту форму. У яблуках — з круглими плямами на шерсті (про масть коней). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. яблуко — Я́БЛУКО, а, с. 1. Плід яблуні (перев. кулястої форми). Надворі схопився вітер. Яблуні загойдали гілками .. На стіл посипались яблука (І. Нечуй-Левицький); Вздовж виноградників, мов обрамлення, тяглися сади. В них достигали яблука, пізні персики (М. Словник української мови у 20 томах
  4. яблуко — я́блуко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. яблуко — А, ч., комп. Комп'ютери фірми «Apple». У нас є пару яблук для дизайнерів, але вони старі і їх давно треба було б а перейди ти. Словник сучасного українського сленгу
  6. яблуко — го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). Фразеологічний словник української мови
  7. яблуко — Я́БЛУКО, а, с. 1. Плід яблуні (перев. кулястої форми). Надворі схопився вітер. Яблуні загойдали гілками.. На стіл посипались яблука (Н.-Лев., VII, 1966, 106); Вздовж виноградників, мов обрамлення, тяглися сади. В них достигали яблука, пізні персики (Томч. Словник української мови в 11 томах
  8. яблуко — 1. Завершення бані, намету або ліхтарика у християнській церкві, яке формою нагадує яблуко і встановлюється під хрестом. Нерідко виконується позолоченим. 2. Сфера під ангелом або прапором у вінчанні башти або шпиля на громадській споруді. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. яблуко — Я́блуко, -ка с. 1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. ІІ. 36. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. ум. я́блучко. Було личко, як яблучко, стало — як ожина. Мет. 253. Словник української мови Грінченка