1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ґонтар

Ґонта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґонтар — ҐОНТА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє ґонт (ґонту). – Ти виростав у лісах між ґонтарями (І. Франко); Лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, ґонтарі досортовували шпунтовану ґонту (М. Стельмах); // Той, хто покриває дах ґонтом (ґонтою). Словник української мови у 20 томах
  2. Ґонтар — Ґонта́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. ґонтар — -я, ч. Той, хто виготовляє ґонт (ґонту). || Той, хто покриває дах ґонтом (ґонтою). Великий тлумачний словник сучасної мови