Ґонтар
Ґонта́р
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
∗∗∗
ґонта́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґонтар — ҐОНТА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє ґонт (ґонту). – Ти виростав у лісах між ґонтарями (І. Франко); Лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, ґонтарі досортовували шпунтовану ґонту (М. Стельмах); // Той, хто покриває дах ґонтом (ґонтою). Словник української мови у 20 томах
- ґонтар — -я, ч. Той, хто виготовляє ґонт (ґонту). || Той, хто покриває дах ґонтом (ґонтою). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґонтар — Ґонта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)