Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- голити
- голка
- голкіпер
- голляндець
- голляндський
- Голляндія
- голобля
- голова
- головатий
- головище
- головка
- головний
- головня
- головонька
- головування
- головувати
- головуватий
- голод
- голодний
- голодранець
- голодування
- голодувати
- гололедиця
- голомозий
- голомозько
- голопуцьок
- Голопілля
- голоп’ятий
- голос
- голосити
- голослівний
- голосний
- голосномовний
- голосномовник
- голоснішати
- голосніший
- голосований
- голосочок
- голосування
- голосувати
- голосівка
- голосіння
- голошиїй
- голощік
- Голта
- голуб
- голубеня
- голубець
- голубинний
- Голубинський
- голубити
- голубка
- голублення
- голубник
- голубці
- голубчик
- голуб’я
- голуб’ятник
- голуб’ячий
- гольтіпака
- Гольштайн
- гольштайнський
- голяр
- голярня
- голярський
- голівка
- голівонька
- голінний
- гоління
- голіруч
- голісінький
- голічерева
- Голіяф
- Гомель
- гомельський
- гомеопат
- гомеопатичний
- гомеопатія
- Гомер
- гомеричний
- гомонім
- Гоморра
- гомосексуалізм
- гомрул
- гомункулюс
- гомін
- гоміндан
- гомінданівець
- гомінданівський
- гомінкий
- гомінливий
- гомінцзюнь
- гондольєр
- гонець
- гони
- гонити
- гонокок
- гонор
- гонорар
- гонорея