1. Словник української мови Грінченка

армата

Арма́та, -ти

ж.

1) = гармата. Закр.

2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. армата — АРМА́ТА, и, ж., заст. 1. Гармата. – На стругах стояли фальконети чи яка інша армата? – Фальконети, – відказав Міюський (Ю. Мушкетик); – Після Кодака підемо до Черкас! – твердо сказав Павлюк. Словник української мови у 20 томах
  2. армата — Артилерія, зброя, гармата; військовий загін Словник застарілих та маловживаних слів