армата

АРМА́ТА, и, ж., заст.

1. Гармата.

– На стругах стояли фальконети чи яка інша армата? – Фальконети, – відказав Міюський (Ю. Мушкетик);

– Після Кодака підемо до Черкас! – твердо сказав Павлюк. – Замок там багатий, чимало армат, великі запаси пороху, свинцю та куль (В. Чемерис).

2. Легка артилерія.

Про кожну переміну в процесії сповіщалося пострілом гармати й зміною потішних вогнів, а появу Польщі було зустрінуто сальвою всієї фортечної “армати” (М. Старицький);

Як і більшість великих міст в Україні, у другій половині XVII ст. Переяслав був також і фортецею, тут зосереджувалася українська армата з пороховим запасом (з наук.-попул. літ.).