1. Словник української мови Грінченка

гармата

Гармата, -ти

ж.

1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436.

2) військова гармата. Артиллерія. ум. гарматка, гарматочка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармата — гарма́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гармата — -и, ж. 1》 Артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з похилою траєкторією, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд тощо. 2》 мед. Апарат для лікування радіоактивним випромінюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гармата — ГАРМА́ТА, и, ж. 1. Артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з пологою траєкторією, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. гармата — Артилерійська вогнепальна зброя з довгим жерлом для настильної стрільби по наземних, морських та повітряних метах; розрізняють польові (загального призначення) і спеціальні (напр., зенітні) г.; використовують від XIV ст. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гармата — стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х. Затрачати непомірні, великі зусилля там, де вони зайві, недоцільні. Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми... Фразеологічний словник української мови
  6. гармата — Гарма́та, -ти; -ма́ти, -ма́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гармата — ГАРМА́ТА, и, ж. 1. Артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з пологою траєкторією, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд тощо. Словник української мови в 11 томах