гармата
ГАРМА́ТА, и, ж.
1. Артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з пологою траєкторією, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд тощо.
Гармати ревіли, мов люті звірі, кидаючи з своїх гирл тяжкі, смертоносні кулі (Фр., II, 1950, 62);
Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Тич., I, 1957, 121);
*У порівн. — Як лусне щось, мов з гармати випалило (Мирний, IV, 1955, 26);
// Назва артилерійської зброї різних видів.
Ракета — це також гармата, тільки вона викидає не снаряди, а порохові гази (Цікава фізика.., 1950, 30).
◊ Стріля́ти з гарма́т по горобця́х — про невідповідність витрачених коштів, зусиль меті та бажаним наслідкам.
Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити грунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Л. Укр., V, 1956, 174);
Хоч з гарма́ти стріля́й — про дуже міцний сон.
Спить, хоч а гармати стріляй (Укр.. присл.., 1955, 299).
2. мед. Апарат для лікування радіоактивним випромінюванням.
Вчені говорили про доцільність комбінування хіміотерапії з різними видами променевої терапії, з застосуванням нових апаратів, "гармат" (Наука.., 10, 1962, 35).
Значення в інших словниках
- гармата — гарма́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гармата — -и, ж. 1》 Артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з похилою траєкторією, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд тощо. 2》 мед. Апарат для лікування радіоактивним випромінюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гармата — ГАРМА́ТА, и, ж. 1. Артилерійська довгоствольна вогнепальна зброя з пологою траєкторією, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- гармата — Артилерійська вогнепальна зброя з довгим жерлом для настильної стрільби по наземних, морських та повітряних метах; розрізняють польові (загального призначення) і спеціальні (напр., зенітні) г.; використовують від XIV ст. Універсальний словник-енциклопедія
- гармата — стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х. Затрачати непомірні, великі зусилля там, де вони зайві, недоцільні. Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми... Фразеологічний словник української мови
- гармата — Гарма́та, -ти; -ма́ти, -ма́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гармата — Гармата, -ти ж. 1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436. 2) військова гармата. Артиллерія. ум. гарматка, гарматочка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35. Словник української мови Грінченка