1. Словник української мови Грінченка

бармиця

Барма, -ми

ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. см. барва.

2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г.

3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. ум. бармиця, бармичка. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бармиця — -і, ж., іст. 1》 У Давній Русі – кольчужна залізна сітка для захисту шиї. 2》 В середні віки у Західній Європі – металевий наплічник, до якого кріпились лати та шолом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бармиця — БА́РМИЦЯ, і, ж., іст. 1. У Давній Русі – кольчужна залізна сітка для захисту шиї. Сторожа на чолі з тисяцьким Векшею завела до намету людину в темному опашні, .. Словник української мови у 20 томах