бармиця
БА́РМИЦЯ, і, ж., іст.
1. У Давній Русі – кольчужна залізна сітка для захисту шиї.
Сторожа на чолі з тисяцьким Векшею завела до намету людину в темному опашні, .. з шоломом на голові, бармиці й личина якого так закривали чоло, щоки, ніс, що видно було тільки її очі – неспокійні, тривожні (С. Скляренко).
2. У середні віки в Західній Європі – металевий наплічник, до якого кріпились лати та шолом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бармиця — -і, ж., іст. 1》 У Давній Русі – кольчужна залізна сітка для захисту шиї. 2》 В середні віки у Західній Європі – металевий наплічник, до якого кріпились лати та шолом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бармиця — Барма, -ми ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. см. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. ум. бармиця, бармичка. Черк. у. Словник української мови Грінченка