бармиця

ба́рмиця

-і, ж., іст.

1》 У Давній Русі – кольчужна залізна сітка для захисту шиї.

2》 В середні віки у Західній Європі – металевий наплічник, до якого кріпились лати та шолом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бармиця — БА́РМИЦЯ, і, ж., іст. 1. У Давній Русі – кольчужна залізна сітка для захисту шиї. Сторожа на чолі з тисяцьким Векшею завела до намету людину в темному опашні, .. Словник української мови у 20 томах
  2. бармиця — Барма, -ми ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. см. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. ум. бармиця, бармичка. Черк. у. Словник української мови Грінченка