1. Словник української мови Грінченка

березовий

Березовий, -а, -е

1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. І. 98.

2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 109). Дати березової каші. Фр. Пр. 26. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. Котл. Ен. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ. Фр. Пp. 26.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. березовий — бере́зовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. березовий — -а, -е. Прикм. до береза I 1). || Зробл. з берези. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. березовий — БЕРЕ́ЗОВИЙ, а, е. Прикм. до бере́за¹ 1. Білі поплавці з березової кори .. падали на землю з рук (І. Нечуй-Левицький); Березовий сік... Він фіалкою пахне (Л. Дмитерко); // Зробл. з берези. Юрко стає за рідким березовим тином і навмисно кашляє (П. Словник української мови у 20 томах
  4. березовий — бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). да́ти (бере́зової) припа́рки кому. 1. Побити, суворо покарати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  5. березовий — БЕРЕ́ЗОВИЙ, а, е. Прикм. до бере́за¹ 1. Білі поплавці з березової кори.. падали на землю з рук (Н.-Лев., І, 1956, 54); Березовий сік… Він фіалкою пахне (Дмит. Словник української мови в 11 томах