березовий
БЕРЕ́ЗОВИЙ, а, е. Прикм. до бере́за¹ 1.
Білі поплавці з березової кори.. падали на землю з рук (Н.-Лев., І, 1956, 54);
Березовий сік… Він фіалкою пахне (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 39);
Низькоросла ліщина темною крайкою облямовувала світлі березові гаї (Бойч., Молодість, 1949, 27);
// Зробл. з берези.
Юрко стає за рідким березовим тином і навмисно кашляє (Козл., Пов. і опов., 1949, 35).
◊ Да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші кому — відшмагати, побити різками кого-небудь;
Скуштува́ти бере́зової ка́ші (ка́шки) — бути побитим різками.
Хведько не вчивсь — і скоштував Березової кашки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- березовий — бере́зовий прикметник Орфографічний словник української мови
- березовий — -а, -е. Прикм. до береза I 1). || Зробл. з берези. Великий тлумачний словник сучасної мови
- березовий — БЕРЕ́ЗОВИЙ, а, е. Прикм. до бере́за¹ 1. Білі поплавці з березової кори .. падали на землю з рук (І. Нечуй-Левицький); Березовий сік... Він фіалкою пахне (Л. Дмитерко); // Зробл. з берези. Юрко стає за рідким березовим тином і навмисно кашляє (П. Словник української мови у 20 томах
- березовий — бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). да́ти (бере́зової) припа́рки кому. 1. Побити, суворо покарати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- березовий — Березовий, -а, -е 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. І. 98. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. Словник української мови Грінченка