березовий
БЕРЕ́ЗОВИЙ, а, е.
Прикм. до бере́за¹ 1.
Білі поплавці з березової кори .. падали на землю з рук (І. Нечуй-Левицький);
Березовий сік... Він фіалкою пахне (Л. Дмитерко);
// Зробл. з берези.
Юрко стає за рідким березовим тином і навмисно кашляє (П. Козланюк);
Він сіпнув за кінець жердки і вирвав її з березового стовпа разом з іржавим цвяхом (В. Дрозд);
З ліщинових та березових гілок виготовляли обручі для дерев'яного посуду (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- березовий — бере́зовий прикметник Орфографічний словник української мови
- березовий — -а, -е. Прикм. до береза I 1). || Зробл. з берези. Великий тлумачний словник сучасної мови
- березовий — бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). да́ти (бере́зової) припа́рки кому. 1. Побити, суворо покарати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- березовий — БЕРЕ́ЗОВИЙ, а, е. Прикм. до бере́за¹ 1. Білі поплавці з березової кори.. падали на землю з рук (Н.-Лев., І, 1956, 54); Березовий сік… Він фіалкою пахне (Дмит. Словник української мови в 11 томах
- березовий — Березовий, -а, -е 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. І. 98. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. Словник української мови Грінченка