1. Словник української мови Грінченка

бехати

Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш

гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Кв. Так і бехнув з горища. Мнж. 113.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бехати — бе́хати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. бехати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. 1》 неперех. Важко падати. 2》 перех. Сильно бити, вдаряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бехати — БЕ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Важко падати. По дорозі він часто бехав на землю, як лантух з половою (із журн.). 2. кого, що. Сильно бити, вдаряти. * Образно. Але те, що вирішувалось у столиці, з усією силою бехало по наших мізках (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
  4. бехати — БЕ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. 1. неперех. Важко падати. 2. перех. Сильно бити, вдаряти. Словник української мови в 11 томах