бистрень

Бистрень, -ня

м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бистрень — би́стрень іменник чоловічого роду бистрінь діал. Орфографічний словник української мови
  2. бистрень — -я, ч., діал. Бистрінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бистрень — БИ́СТРЕНЬ, я, ч., діал. Бистрінь. – Ось дерева, гори-кручі, Онде бистрень клекотить, Прямовисно вниз летить (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете). Словник української мови у 20 томах
  4. бистрень — див. течія Словник синонімів Вусика
  5. бистрень — БИ́СТРЕНЬ, я, ч., діал. Бистрінь. — Ось дерева, гори-кручі, Онде бистрень клекотить. Прямовисне вниз летіти (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 462). Словник української мови в 11 томах