бистрень
БИ́СТРЕНЬ, я, ч., діал.
Бистрінь.
– Ось дерева, гори-кручі, Онде бистрень клекотить, Прямовисно вниз летить (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бистрень — би́стрень іменник чоловічого роду бистрінь діал. Орфографічний словник української мови
- бистрень — -я, ч., діал. Бистрінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бистрень — див. течія Словник синонімів Вусика
- бистрень — БИ́СТРЕНЬ, я, ч., діал. Бистрінь. — Ось дерева, гори-кручі, Онде бистрень клекотить. Прямовисне вниз летіти (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 462). Словник української мови в 11 томах
- бистрень — Бистрень, -ня м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14. Словник української мови Грінченка