бистренький
БИСТРЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
Пестл. до би́стрий.
Ніжечки ж наші бистренькії! (Марко Вовчок);
Веселку хвилечка бистренька Гулять на берег принесла (Л. Глібов);
Дунай у народних піснях буває тихий, бистренький, широкий, смутний (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бистренький — бистре́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- бистренький — -а, -е. Пестл. до бистрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бистренький — БИСТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до би́стрий. Ніжечки ж наші бистренькії! (Вовчок, І, 1955, 323); Веселку хвилечка бистренька Гулять на берег принесла (Гл., Вибр., 1957, 325). Словник української мови в 11 томах
- бистренький — Бистрий, -а, -е 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. н. п. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. МВ. І. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Словник української мови Грінченка