1. Словник української мови Грінченка

бистренький

Бистрий, -а, -е

1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. н. п.

2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. МВ. І. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.

3) бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. Волч. у. дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. МВ. ІІ. 107.

4) бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. ум. бистренький, бистресенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бистренький — бистре́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бистренький — -а, -е. Пестл. до бистрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бистренький — БИСТРЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Пестл. до би́стрий. Ніжечки ж наші бистренькії! (Марко Вовчок); Веселку хвилечка бистренька Гулять на берег принесла (Л. Глібов); Дунай у народних піснях буває тихий, бистренький, широкий, смутний (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бистренький — БИСТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до би́стрий. Ніжечки ж наші бистренькії! (Вовчок, І, 1955, 323); Веселку хвилечка бистренька Гулять на берег принесла (Гл., Вибр., 1957, 325). Словник української мови в 11 томах