бичисько

Бичисько, -ка

м. ув. отъ бик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бичисько — бичи́сько 1 іменник чоловічого роду, істота від: бик бичи́сько 2 іменник середнього роду від: бич Орфографічний словник української мови
  2. бичисько — I -а, с. Збільш. до бич 1). II -а, ч. Збільш. до бик I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бичисько — БИЧИ́СЬКО¹, а, ч. Збільш. до бич 1. Лясканням предовгого бичиська Тирольські пастухи загонили корів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). БИЧИ́СЬКО², а, ч. Збільш. до бик¹. У тій хащі лежить величезний мідяний бичисько, і якщо ти зламаєш галузку, він нараз появиться (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. бичисько — Бичи́сько, -ка, -кові; -чи́ська, -чи́ськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бичисько — БИЧИ́СЬКО¹, а, с. Збільш. до бич 1. Лясканням предовгого бичиська Тірольських пастухи загонили корів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 34). БИЧИ́СЬКО², а, ч. Збільш. до бик¹. Словник української мови в 11 томах