1. Орфографічний словник української мови

бичисько

бичи́сько 1

іменник чоловічого роду, істота

від: бик

бичи́сько 2

іменник середнього роду

від: бич

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бичисько — I -а, с. Збільш. до бич 1). II -а, ч. Збільш. до бик I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бичисько — БИЧИ́СЬКО¹, а, ч. Збільш. до бич 1. Лясканням предовгого бичиська Тирольські пастухи загонили корів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). БИЧИ́СЬКО², а, ч. Збільш. до бик¹. У тій хащі лежить величезний мідяний бичисько, і якщо ти зламаєш галузку, він нараз появиться (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. бичисько — Бичи́сько, -ка, -кові; -чи́ська, -чи́ськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бичисько — БИЧИ́СЬКО¹, а, с. Збільш. до бич 1. Лясканням предовгого бичиська Тірольських пастухи загонили корів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 34). БИЧИ́СЬКО², а, ч. Збільш. до бик¹. Словник української мови в 11 томах
  5. бичисько — Бичисько, -ка м. ув. отъ бик. Словник української мови Грінченка