бов

Бов!

меж. Подражаніе удару колокола. Бов, бов по московські брехні. Ном. № 848.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бов — виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона та інших предметів, об які чим-небудь б'ють. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бов — БОВ, виг. Звуконаслідування, що відтворює звучання дзвона й інших предметів, по яких чим-небудь б'ють. Тільки що я налаяла його [чоловіка], а тут дзвін до церкви: бов! (І. Нечуй-Левицький); На міській башті бив годинник: – Бов! Бов! (М. Словник української мови у 20 томах
  3. бов — БОВ, виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона й інших предметів, об які чим-небудь б’ють. Тільки що я налаяла його [чоловіка], а тут дзвін до церкви: бов! (Н.-Лев., III, 1956, 285); Важко впав перший звук [дзвона].. Словник української мови в 11 томах