богородичний
Богородичний, -а, -е
= богородицький. богородичний чепчик раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 138. — богородична носа. раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. І. 113.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богородичний — І заст. богородичен ім. Піснеспів — канон, тропар, стихира, змістом якого є прославлення та звеличення Пресвятої Богородиці Словник церковно-обрядової термінології
- богородичний — БОГОРО́ДИЧНИЙ, а, е. Прикм. до Богоро́диця. З богородичного хлібця вийме священик часточку на честь Божої Матері (з газ.). Словник української мови у 20 томах