1. Словник церковно-обрядової термінології

богородичний

богоро́дичний

І заст. богородичен ім. Піснеспів — канон, тропар, стихира, змістом якого є прославлення та звеличення Пресвятої Богородиці

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богородичний — БОГОРО́ДИЧНИЙ, а, е. Прикм. до Богоро́диця. З богородичного хлібця вийме священик часточку на честь Божої Матері (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. богородичний — Богородичний, -а, -е = богородицький. богородичний чепчик раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 138. — богородична носа. раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. І. 113. Словник української мови Грінченка