1. Словник української мови у 20 томах

богородичний

БОГОРО́ДИЧНИЙ, а, е.

Прикм. до Богоро́диця.

З богородичного хлібця вийме священик часточку на честь Божої Матері (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богородичний — І заст. богородичен ім. Піснеспів — канон, тропар, стихира, змістом якого є прославлення та звеличення Пресвятої Богородиці Словник церковно-обрядової термінології
  2. богородичний — Богородичний, -а, -е = богородицький. богородичний чепчик раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 138. — богородична носа. раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. І. 113. Словник української мови Грінченка