бренькіт

Бренькіт, -коту

м. = бринькання. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бренькіт — бре́нькіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бренькіт — -коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бренькіт — БРЕ́НЬКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець .. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (І. Франко); Знову слуги подалися До убогої хатини. Словник української мови у 20 томах
  4. бренькіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  5. бренькіт — Бре́нькіт, -коту, -котові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бренькіт — БРЕ́НЬКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець.. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (Фр., III, 1950, 16); Знову слуги подалися До убогої хатини. І, підходячи, почули Тихий бренькіт мандоліни (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах