брижа

Брижа, -жі

ж.

1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од.У нашої баби золотії брижі. Чуб. ІІІ. 429. Ой на молодій Теклі високії брижі. Гол. І. 52. брижа набіга. Образуется складка. за брижі схопити, держати. Схватить, держать сзади за шею. Ай! скрикнув Антосьо. Та не зміг і оглянуться, чия то рука так цупко схопила його за брижі. Св. Л. 140. Все держить його за брижі, аж йому в'язи затерпли. Св. Л. 172.

2) мн. Складки на голенищѣ сапога. Вас. 161.

3) Морщина. На виду у неї чимало брижів, але ще бадьорна.

4) Оборочки возлѣ тонкихъ кішекъ. Mesenterium.

5) Зыбь (на водѣ).

6) Гудокъ у бумажнаго змѣя. О. 1862. VII. 75. ум. брижка, брижечка, мн. бриженята, бриженятка. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, — ні притулитися. Гол. I. 252.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брижа — бри́жа іменник жіночого роду хвиля; складка на одягу частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  2. брижа — -і, ж. 1》 див. брижі. 2》 анат. Складка очеревини, між листками якої містяться кровоносні і лімфатичні судини, нерви, лімфатичні вузли і жирова тканина. Брижа матки — частина широкої зв'язки матки нижче власної зв'язки і брижі яєчника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брижа — БРИ́ЖА див. бри́жі. Словник української мови у 20 томах
  4. брижа — див. зморшка Словник синонімів Вусика
  5. брижа — БРИ́ЖІ мн. (одн. бри́жа) (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИ мн., РЯБОТИ́ННЯ збірн., розм. Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті брижі (О. Десняк); Свіжий вітерець дув на воду, .. Словник синонімів української мови
  6. брижа — Бри́жа, -жі, -жі, -жею; бри́жі, бриж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. брижа — БРИ́ЖА, і, ж. 1. див. бри́жі. 2. анат. Складка очеревини, прикріплена до хребця, яка охоплює і підтримує тонкі кишки. Словник української мови в 11 томах