брижа

Значення в інших словниках

1. брижа — бри́жа іменник жіночого роду хвиля; складка на одягу частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
2. брижа — -і, ж. 1》 див. брижі. 2》 анат. Складка очеревини, між листками якої містяться кровоносні і лімфатичні судини, нерви, лімфатичні вузли і жирова тканина. Брижа матки — частина широкої зв'язки матки нижче власної зв'язки і брижі яєчника. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брижа — БРИ́ЖА див. бри́жі. Словник української мови у 20 томах
4. брижа — БРИ́ЖІ мн. (одн. бри́жа) (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИ мн., РЯБОТИ́ННЯ збірн., розм. Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті брижі (О. Десняк); Свіжий вітерець дув на воду, .. Словник синонімів української мови
5. брижа — Бри́жа, -жі, -жі, -жею; бри́жі, бриж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. брижа — БРИ́ЖА, і, ж. 1. див. бри́жі. 2. анат. Складка очеревини, прикріплена до хребця, яка охоплює і підтримує тонкі кишки. Словник української мови в 11 томах
7. брижа — Брижа, -жі ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2а У нашої баби золотії брижі. Чуб. ІІІ. 429. Ой на молодій Теклі високії брижі. Гол. І. 52. брижа набіга. Образуется складка. Словник української мови Грінченка