брижа

БРИ́ЖІ мн. (одн. бри́жа) (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИ мн., РЯБОТИ́ННЯ збірн., розм. Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті брижі (О. Десняк); Свіжий вітерець дув на воду, ..і жмури, від яких рябіло в очах, розбігались до самого берега (О. Донченко); Знов шурчить у лозах човник, Водяне ворушить зілля, І кругом весла повільно Ряботиння наростає (М. Шпак). — Пор. I. хви́ля.

ЗБО́РКА перев. мн. (дрібна складка на тканині чи на одязі), БРИ́ЖІ мн., ЗБО́РИ мн., рідше, ЗБІ́РКА перев. мн., рідко. Спідниця на ній зараз не чорна, мухоярова, а сіра, довга і теж в рясних зборках (А. Шиян); Камізелька взялася брижами (І. Микитенко); На тлі чорного плаття, яке м'якими зборами облягало її струнку постать, особливо чітко вирізнялося матове обличчя (П. Панч); Густі збірки спідниць та рясне розклинення.. надають силуету округлості (з журналу). — Пор. 1. скла́дка.

I. ЗМО́РШКА (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини), БРИ́ЖА перев. мн., рідше, МОРЩИ́НА розм., БГА́НКА розм. рідше, ЗМО́РЩИНА діал.; СКЛА́ДКА, БОРОЗНА́, ПРУГ рідше (глибока зморшка). На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський).

I. ХВИ́ЛЯ (на водній поверхні), ВАЛ, ГАБА діал., ФА́ЛЯ діал.; БУРУ́Н (висока піниста); ЦУНА́МІ (надзвичайно великих розмірів). Дніпро котив важкі сірі хвилі (Ю. Яновський); Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П. Грабовський); Біле Палагнине тіло вигиналось на травах, мов габи в Черемоші (М. Коцюбинський); Шумно пінячись.., кидається скажена Бистриця срібними фалями з скали в долину (І. Франко); Там корабель на пісок прибережний ми витягли зразу, Вийшли самі на високий, бурунами пінений берег (переклад Б. Тена); Внаслідок підводних землетрусів на поверхні океану нерідко виникають цунамі — хвилі, висота яких у прибережній зоні сягає 30 метрів (з журналу). — Пор. I. бри́жі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брижа — бри́жа іменник жіночого роду хвиля; складка на одягу частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  2. брижа — -і, ж. 1》 див. брижі. 2》 анат. Складка очеревини, між листками якої містяться кровоносні і лімфатичні судини, нерви, лімфатичні вузли і жирова тканина. Брижа матки — частина широкої зв'язки матки нижче власної зв'язки і брижі яєчника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брижа — БРИ́ЖА див. бри́жі. Словник української мови у 20 томах
  4. брижа — див. зморшка Словник синонімів Вусика
  5. брижа — Бри́жа, -жі, -жі, -жею; бри́жі, бриж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. брижа — БРИ́ЖА, і, ж. 1. див. бри́жі. 2. анат. Складка очеревини, прикріплена до хребця, яка охоплює і підтримує тонкі кишки. Словник української мови в 11 томах
  7. брижа — Брижа, -жі ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2а У нашої баби золотії брижі. Чуб. ІІІ. 429. Ой на молодій Теклі високії брижі. Гол. І. 52. брижа набіга. Образуется складка. Словник української мови Грінченка