бровань

Бровань, -ня

м. Имѣющій большія брови.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бровань — -я, ч. Людина з густими, широкими бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бровань — БРОВА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто має густі широкі брови. Стрункий бровань відчинив двері (із журн.). Словник української мови у 20 томах