1. Словник української мови у 20 томах

бровань

БРОВА́НЬ, я́, ч., розм.

Той, хто має густі широкі брови.

Стрункий бровань відчинив двері (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бровань — -я, ч. Людина з густими, широкими бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бровань — Бровань, -ня м. Имѣющій большія брови. Словник української мови Грінченка