бровань

брова́нь

-я, ч.

Людина з густими, широкими бровами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бровань — БРОВА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто має густі широкі брови. Стрункий бровань відчинив двері (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. бровань — Бровань, -ня м. Имѣющій большія брови. Словник української мови Грінченка