брова

БРОВА́, и́, ж.

Дугаста смужка волосся над очною ямкою.

Михайло .. низько насува чорну шапку на чорні брови (Марко Вовчок);

Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима (Панас Мирний);

Очі пильні, блищать з-під густих розльотистих брів (В. Кучер);

Кашкет явно не пасував до його засмаглого видовженого лиця.., буйних брів, що зрослися на переніссі (О. Бердник).

(1) Бро́ви здвигну́лися (здви́нулися) – брови зійшлися докупи, насупилися.

Брови в Галі на хвилину здвинулись, буцім від тяжкої думки (Панас Мирний);

(2) Бро́ви на (рідко по) шнуро́чку (як шнуро́чки, як шнуро́чок) у кого, чиї – в кого-небудь тонкі гарні брови.

Багатая спесивая – рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (з народної пісні);

Личко як калина, Брови як шнурочки, Очі чорні, ще чорніші Осінньої ночки [нічки] (С. Руданський);

Довгобраза русенька Галя, з чорними по шнурочку бровами, більше брала на себе його очі, ніж смаковита у її руках яєшня (Панас Мирний);

– В Палажки брови як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне (І. Нечуй-Левицький);

[Платон Гаврилович:] Та коли б же ти знала, ще й яку дівчину висватаю. Очі – як терночок, брови – як шнурочок (С. Васильченко);

(3) Бро́ви схо́дяться / зійшли́ся і т. ін. [над перені́ссям (на перені́ссі)] – у кого-небудь волосинки брів ростуть і на переніссі.

За цей час він змужнів, чорні вуса густо засіяли верхню губу, брови дугами сходилися на переніссі (І. Сенченко);

Темні густі брови її зійшлися над переніссям (В. Собко);

(4) Висо́кі бро́ви – брови, що ростуть вище, ніж звичайно.

Мій Кирило – золото не чумак! Такі брови високі, чорні (Марко Вовчок);

Здво́ювати / здво́їти бро́ви див. здво́ювати;

(5) Крила́ті бро́ви – густі, зарослі брови, схожі на крила (у 1 знач.).

Крилаті брови [дівчини] майже зійшлися на переніссі (С. Журахович);

Метну́ти брова́ми (ду́гами брів, брово́ю) див. метну́ти;

(6) Низькі́ бро́ви – брови, що нависають на очі.

З-під густих низьких брів блищали невеликі темні горді очі (І. Нечуй-Левицький);

(7) Шнуро́вані бро́ви – рівні гарні брови.

◇ (8) Бро́ви полі́зли на ло́ба у кого – хто-небудь дуже вражений чимсь, виявляє надзвичайне здивування, збентеження і т. ін.

У Азем-аги полізли на лоба чорні кострубаті брови. Многогрішний роззявив з подиву рота і так застиг, придуркувато кліпаючи віями (В. Малик);

Брови у неї [Марії] повільно полізли на лоба .. Йолоп, – сказала вона (Є. Гуцало);

Зди́блювати / зди́бити бро́ви (ву́са) див. зди́блювати;

І ву́сом (брово́ю) не вести́ / не повести́ (рідко не ру́шити) див. вести́;

[І (на́віть)] брово́ю не поворухну́ти див. поворухну́ти;

І (рідше ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти (рідко не морга́ти) див. моргну́ти;

Морга́ти брова́ми (брово́ю, ву́сом) див. морга́ти;

Не моргну́вши (рідше не зморгну́вши) [о́ком (брово́ю)] див. моргну́ти;

Ті́льки (лише́, лиш) брово́ю (руко́ю і т. ін.) повести́ див. пово́дити¹;

Хоч би [тобі́] о́ком (ву́сом, брово́ю) моргну́ти див. моргну́ти;

Хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (ву́хом, брово́ю і т. ін.) повести́ див. пово́дити¹.