брова

Значення в інших словниках

1. брова — брова́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири брови́ Орфографічний словник української мови
2. брова — -и, ж.; мн. брови, брів. Дугаста смужка волосся над очною ямкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брова — БРОВА́, и́, ж. Дугаста смужка волосся над очною ямкою. Михайло .. низько насува чорну шапку на чорні брови (Марко Вовчок); Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима (Панас Мирний); Очі пильні, блищать з-під густих розльотистих брів (В. Словник української мови у 20 томах
4. брова — бро́ви полі́зли на ло́ба у кого. Хто-небудь чимсь дуже вражений, виявляє надзвичайне здивування, збентеження і т. ін. Брови у неї повільно полізли на лоба. Вона, Марія, була справді-таки гарна (Є. Гуцало). Фразеологічний словник української мови
5. брова — Брова́, -ви́; брови́, брів, бро́вам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. брова — БРОВА́, и́, ж.; мн. бро́ви, брів. Дугаста смужка волосся над очною ямкою. Михайло.. низько насува чорну шапку на чорні брови (Вовчок, І, 1955, 380); Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки, повпивалися над очима (Мирний, II, 1954, 34); Очі пильні... Словник української мови в 11 томах