вавка
Вавка, -ки
ж. ум. отъ вава.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вавка — ва́вка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ва́вки Орфографічний словник української мови
- вавка — -и, ж., 1》 дит. Зменш. до вава. 2》 розм. Виразка, ранка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вавка — ВА́ВКА, и, ж. 1. дит. Зменш. до ва́ва. – У татка вавка, – показувала бабуся забинтовану Петрову руку, й дитина замовкала на якусь мить (Микита Чернявський). 2. розм. Виразка, рана. Словник української мови у 20 томах
- вавка — див. рана Словник синонімів Вусика
- вавка — ВИ́РАЗКА (невелика рана на шкірі або слизовій оболонці), РА́НКА, БОЛЯ́ЧКА, ВА́ВКА розм., ВА́ВА дит. — Все болить.. А найбільше руки, — передихаючи вимовив він. Словник синонімів української мови
- вавка — ВА́ВКА, и, ж. 1. дит. Зменш. до ва́ва. 2. розм. Виразка, ранка. Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах (Довж., Зач. Десна, 1957, 491); Вавки, які з’явилися на ногах в дорозі, незабаром полущились (Сміл., Сашко, 1957, 157). Словник української мови в 11 томах