вадитися
Вадитися, -джуся, -дишся
гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. ІІІ. 544.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вадитися — ва́дитися дієслово недоконаного виду сваритися діал. Орфографічний словник української мови
- вадитися — -джуся, -дишся, недок., діал., зах. Сваритися, лаятися, сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вадитися — ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Сваритися, сперечатися. Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (І. Франко); – Не вадьтеся, буде обом [картопля]! – заспокоїла мати дітей (І. Словник української мови у 20 томах
- вадитися — СВАРИ́ТИСЯ без додатка, з ким (дорікати один одному, звинувачувати один одного в чомусь тощо), ПЕРЕСВА́РЮВАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ розм., ГАРИ́КАТИСЯ розм., ГИ́РКАТИСЯ розм., ГА́РКАТИСЯ розм., ЗМАГА́ТИСЯ розм. рідше, ВАДИТИСЯ діал., ВАГУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- вадитися — ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Сваритися. Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (Фр., XI, 1952, 472); — Не вадьтеся, буде обом [картопля]! — заспокоїла мати дітей (Чендей, Вітер.., 1958, 203). Словник української мови в 11 томах