1. Словник української мови в 11 томах

вадитися

ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Сваритися.

Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (Фр., XI, 1952, 472);

— Не вадьтеся, буде обом [картопля]! — заспокоїла мати дітей (Чендей, Вітер.., 1958, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вадитися — ва́дитися дієслово недоконаного виду сваритися діал. Орфографічний словник української мови
  2. вадитися — -джуся, -дишся, недок., діал., зах. Сваритися, лаятися, сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вадитися — ВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Сваритися, сперечатися. Не зжиться двом добрим молодцям; Із-за мене все вадяться вони (І. Франко); – Не вадьтеся, буде обом [картопля]! – заспокоїла мати дітей (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вадитися — СВАРИ́ТИСЯ без додатка, з ким (дорікати один одному, звинувачувати один одного в чомусь тощо), ПЕРЕСВА́РЮВАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ розм., ГАРИ́КАТИСЯ розм., ГИ́РКАТИСЯ розм., ГА́РКАТИСЯ розм., ЗМАГА́ТИСЯ розм. рідше, ВАДИТИСЯ діал., ВАГУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. вадитися — Вадитися, -джуся, -дишся гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. ІІІ. 544. Словник української мови Грінченка