1. Словник української мови Грінченка

валування

Валува́ння, -ня

с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування. Мир. ХРВ. 240.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валування — валува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. валування — -я, с. Дія за знач. валувати 1) і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валування — ВАЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валува́ти 1 і звуки, утворювані цією дією. Як проходили хлопці темними вулицями, позаду їх піднімалося неприязне валування (Панас Мирний); Крізь вітер долинуло собаче валування (П. Словник української мови у 20 томах
  4. валування — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. валування — ВАЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. валува́ти 1 і звуки, утворювані цією дією. Як проходили хлопці темними вулицями, позаду їх піднімалося неприязне валування (Мирний, II, 1954, 183); Крізь вітер долинуло собаче валування (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах