валочок

Валочок, -чка

м. ум. отъ валок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валочок — вало́чок 1 іменник чоловічого роду від вал 1 вало́чок 2 іменник чоловічого роду від вал 2 Орфографічний словник української мови
  2. валочок — ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до вало́к¹. – Он бачите отой валочок соломи на шляху? (І. Багмут); Розкачати тісто у валочок і порізати на пальчики (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Яновський). ВАЛО́ЧОК², чка... Словник української мови у 20 томах
  3. валочок — ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до вало́к¹. — Он бачите отой валочок соломи на шляху? (Багмут, Опов., 1959, 88); *У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Янов., V, 1959, 24). ВАЛО́ЧОК², чка, ч., техн. Зменш.-пестл. до вало́к⁴. Словник української мови в 11 томах