валочок
ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч.
Зменш.-пестл. до вало́к¹.
– Он бачите отой валочок соломи на шляху? (І. Багмут);
Розкачати тісто у валочок і порізати на пальчики (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Яновський).
ВАЛО́ЧОК², чка, ч.
Зменш.-пестл. до вало́к².
[Шумейко:] Вигадав я таку машину – зерно очищати. Наче віялка, тільки ж не така, бо це з сукном на валочках (І. Микитенко);
Осип Роздольський мріяв видати збірники українських народних пісень із нотами, які записав упродовж 1909–1941 рр., у зв'язку з чим розшифровував пісенні тексти з валочків фонографа (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валочок — вало́чок 1 іменник чоловічого роду від вал 1 вало́чок 2 іменник чоловічого роду від вал 2 Орфографічний словник української мови
- валочок — ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до вало́к¹. — Он бачите отой валочок соломи на шляху? (Багмут, Опов., 1959, 88); *У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Янов., V, 1959, 24). ВАЛО́ЧОК², чка, ч., техн. Зменш.-пестл. до вало́к⁴. Словник української мови в 11 томах
- валочок — Валочок, -чка м. ум. отъ валок. Словник української мови Грінченка