валочок
ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до вало́к¹.
— Он бачите отой валочок соломи на шляху? (Багмут, Опов., 1959, 88);
*У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Янов., V, 1959, 24).
ВАЛО́ЧОК², чка, ч., техн. Зменш.-пестл. до вало́к⁴.
[Шумейко:] От у нас у колгоспі вигадав я таку машину — зерно очищати. Наче віялка, тільки ж не така, бо це з сукном на валочках (Мик., І, 1957, 435).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валочок — вало́чок 1 іменник чоловічого роду від вал 1 вало́чок 2 іменник чоловічого роду від вал 2 Орфографічний словник української мови
- валочок — ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до вало́к¹. – Он бачите отой валочок соломи на шляху? (І. Багмут); Розкачати тісто у валочок і порізати на пальчики (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Яновський). ВАЛО́ЧОК², чка... Словник української мови у 20 томах
- валочок — Валочок, -чка м. ум. отъ валок. Словник української мови Грінченка