1. Словник української мови Грінченка

вальок

Вальок, -лька

м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. І. 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальок — ва́льо́к іменник чоловічого роду грудка Орфографічний словник української мови
  2. вальок — А, ч. Грудка мокрої глини, приготована для обмазування чи для складання стін будинків. Робітниче — пропахле селище — в сосні, в остружках, в самані, у вальках - нагадувало драбинчастий іще порожній віз. (Т.1,кн.2:183). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. вальок — валька, ч. Грудка мокрої, замішаної з соломою глини для спорудження глиняних будівель чи обмазування стін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вальок — ВА́ЛЬО́К¹, ва́лька́, ч. 1. Грудка мокрої, змішаної з соломою глини для спорудження глиняних будівель або обмазування стін. Стара Кайдашиха не поклала своїми руками ні одного валька глини (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вальок — ВА́ЛЬО́К, ва́лька́, ч. Грудка мокрої, замішеної з соломою глини для спорудження глиняних будівель або обмазування стін. Стара Кайдашиха не поклала своїми руками ні одного валька глини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах